Один із найвідоміших українських боксерів сучасності, Василь Ломаченко, який раніше тимчасово залишив ринг заради служби у лавах територіальної оборони, повертається у великий спорт. Його новий поєдинок проти непереможного Джамейна Ортіса став першим боєм після майже річної перерви.

Замість титульного бою — служба Україні

У лютому 2022 року Ломаченко відмовився від титульного поєдинку за звання абсолютного чемпіона у легкій вазі. Причина — бажання бути поряд із рідними та захищати Україну. Він повернувся з-за кордону й долучився до підрозділу територіальної оборони, ставши на службу без жодних вагань.

«Я не роздумував. Це був мій обов’язок», — згадує Василь. Він провів кілька місяців, патрулюючи вулиці, тренуючись у перервах між змінами та пристосовуючись до суворої реальності воєнного часу.

Нове усвідомлення життя

За словами Ломаченка, служба змінила його погляд на світ. «Життя може завершитися в будь-яку мить. Потрібно цінувати те, що маєш», — зізнається він. Щоденні тривоги, патрулювання в умовах небезпеки, контроль вулиць у комендантську годину — усе це сформувало нове бачення.

Незважаючи на ризики, боксер підтримував форму, тренувався, наскільки це дозволяли обставини. І саме ця фізична активність допомогла йому зберегти бойову готовність до повернення.

Повернення до великого боксу

У жовтні 2022 року Ломаченко вийшов у ринг проти Джамейна Ортіса в легендарному Madison Square Garden. Це був важливий крок до відновлення статусу претендента на чемпіонські пояси. Василь уже мав досвід спарингів із Ортісом, тому був добре готовий до поєдинку.

Після бою він планує знову повернутися до служби й виконувати свої обов’язки перед державою. Однак головною метою залишається поєдинок із чинним абсолютним чемпіоном Девіном Гейні. У разі перемоги над Ортісом Ломаченко стане основним претендентом на титул.

Життя після війни — нові пріоритети

«Коли бачиш руйнування, ракети, загиблих людей — усе інше втрачає сенс», — говорить Ломаченко. Він вважає, що війна поставила життя в інший контекст, а спорт, навіть такого рівня, як бокс, більше не є головним.

Ломаченко залишається прикладом спортсмена, який не лише здобуває титули, а й виконує громадянський обов’язок. Його історія — це свідчення того, як справжній чемпіон стоїть за свою країну не лише в рингу, а й поза ним.